Неперіодичні зміни погоди, на відміну від сезонних, нерідко висувають підвищені вимоги до компенсаторно-пристосувальних реакцій організму. І саме ці неперіодичні процеси найбільше впливають на нього в разі наявності патології. Наприклад, значна кількість випадків смертності від серцево-судинних захворювань припадає на періоди частих і різких змін погоди.
Слід сказати, що на зміни в природі людський організм відповідає перебудовою своїх біологічних систем. Це – своєрідна захисна реакція. Відбувається певна корекція вироблення тих чи інших гормонів, швидкості кровотоку, активності ферментів, здатності крові згущуватися тощо. Зрозуміло, що людина молода та здорова легше адаптується до змінених умов, а тому практично й не відчуває змін погоди.
У людей же з хронічними захворюваннями вже за кілька діб до реальних змін у природі можна спостерігати появу метеотропних реакцій, які погіршують перебіг хвороби, а до того ж викликають небажані зміни в самопочутті та настрої. Різкі коливання температури, атмосферного тиску, вологості повітря, посилення вітру, магнітні бурі тощо можуть призвести до виникнення патологічних станів. Одним із основних чинників у цьому плані виступає зниження температури, що спричиняє переохолодження організму. За даними наукової медичної літератури, близько 80% пацієнтів із різноманітними захворюваннями реагують на нестійкість погоди загостренням.
Барорецептори – це чутливі нервові закінчення кровоносних судин, що вловлюють найменші зміни кров’яного тиску і рефлекторно регулюють його рівень. Тобто завдання барорецепторів – адаптувати тиск всередині організму до мінливих настроїв атмосферного тиску. Так, за підвищення атмосферного тиску до позначки 755 мм ртутного стовпчика організм нарощує показники внутрішнього тиску, а за зниження до 748 мм – скидає. У здорових людей і маленьких дітей ці процеси минають природно і непомітно, а ось у людей більш зрілого віку, чий організм зношений, стомлений поганими звичками, нездоровим способом життя, вживанням ліків, або обтяжений поганою спадковістю, барорецептори не виконують свого завдання. І тоді у відповідь на коливання атмосферного стовпчика ми отримуємо різкий стрибок внутрішнього тиску, в результаті чого починається головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота, озноб, депресивні стани. Особливо сильно погіршується самопочуття метеочутливих людей в ті дні, коли атмосферний тиск підвищується або знижується дуже різко (на 20 мм ртутного стовпчика за кілька годин)
Що робити ?
Якщо на різке підвищення атмосферного тиску ваш організм реагує за гіпотонічним типом (артеріальний тиск падає, паморочиться голова, ви відчуваєте занепад сил, сонливість, апатію неможливість зосередитися), забезпечте собі приплив свіжого повітря і постарайтеся виспатися (сон в такому разі – найкращі ліки).
Намагайтеся в такі дні менше навантажувати себе як фізично, так і емоційно. Підвищити артеріальний тиск допоможе порція чорної кави, солодкого чорного чаю з 1 ст. л. коньяку або келих червоного вина.
Людям з низьким артеріальним тиском допоможуть підбадьоритися чаї з м’ятою і медом, а також адаптогени: настоянки женьшеню, лимонника, елеутерокока.
Якщо у вітряну погоду вас долають мігрені – випийте знеболювальний препарат, закутайте ноги і ляжте відпочити. Намагайтеся пити якомога менше, оскільки зайва рідина підвищує артеріальний тиск і посилює больові відчуття.
Якщо зміну погоди ваш організм переживає за гіпертонічним типом (артеріальний тиск підвищується, серцебиття частішає, можливий головний біль), намагайтеся виключити з раціону страви, які містять велику кількість кухонної солі (соління, оселедець). Пам’ятайте, вони затримують рідину в організмі, а та збільшує об’єм крові, що циркулює, і це сприяє ще сильнішому підвищенню тиску.
Гіпертонікам у дні негоди слід відмовитися від кофеїновмісних напоїв: кави, міцного чаю, енерготоніків. Замість них пийте трав’яні чаї, відвари шипшини, узвари
У несприятливі дні добре включати в свій раціон печені яблука, родзинки, курагу, а також банани. Багаті калієм, вони не тільки поліпшать стан вегетативної нервової системи, а й зведуть до мінімуму дію адреналіну, який активно виділяється залозами.
