Статистика говорить про те, що за останні 100 років за рівнем захворюваності та смертності в світі онкопатологія перемістилася з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. Щороку від раку на нашій планеті помирає 8,2 млн. чоловік та реєструється 14,1 млн. нових випадків захворювання на злоякісні новоутворення. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) вважає, що число випадків захворювання на рак зросте у найближчі 20 років на 70%. Кількість смертельних випадків, викликаних раком, буде поступово збільшуватися. При цьому, за даними ВОЗ, можна було б запобігти до 40% випадків захворювання раком, якби люди вели здоровий спосіб життя і поліпшили механізми виявлення раку. У країнах Європи до ризику захворювання раком найбільшою мірою схильні люди з низьким і середнім рівнем доходу, які в меншій мірі усвідомлюють фактори ризику, а також мають обмежений доступ до ефективної медичної допомоги. За словами представників ВООЗ, 72% смертельних випадків, викликаних раком, зафіксовані в країнах з низьким або середнім рівнем доходу на душу населення.
Україна на другому місці в Європі за темпами поширення раку. Щорічно в Україні більше 160 тис. чоловік дізнаються, що вони онкохворі. Щороку від раку помирають близько 90 тис. осіб, з них 35% люди працездатного віку. Щодня в Україні з’являється 450 нових випадків раку, з них згодом гинуть 250 чоловік. Ризик розвитку онкологічних захворювань становить 27,7% для чоловіків і 18,5% для жінок. Злоякісні новоутворення вражають в Україні кожного четвертого чоловіка і кожну шосту жінку. За розрахунками фахівців, до 2020 року кількість пацієнтів з вперше виявленим раком в Україні перевищить 200 тис. щороку.
Відповідно до даних ВОЗ рак товстої кишки протягом останніх років вийшов на третє місце в світі за розповсюдженням серед населення планети – понад 1,6 млн. нових випадків щороку (попереду лише рак легень та молочних залоз). За даними Національного реєстру раку в нашій країні за 2015-2016р. серед захворюваності на злоякісні новоутворення населення України рак прямої кишки у чоловіків становить 6,0% (5,0% жінки), рак ободової кишки – чоловіки 6,4% (6,6% жінки). Однак разом кількісні показники щорічної захворюваності серед населення України раку товстої кишки (товста кишка складається саме з прямої та ободової кишки) становлять 12,4% та 11,6% відповідно. Тобто рак товстої кишки (колоректальний рак) в нашій країні протягом останніх років посів друге місце за розповсюдженням серед чоловіків (попереду лише рак легень) та на третьому місці у жінок (попереду лише рак молочних залоз і немеланомні злоякісні новоутворення шкіри). А показники смертності серед населення України від злоякісних новоутворень з даними Національного реєстру раку ще більш категоричні: колоректальний рак як причина смерті серед чоловіків та жінок на другому місці – 12,6% та 15,2% відповідно (попереду у чоловіків рак легень, рак шлунку на третьому місці; у жінок попереду рак молочної залози). При чому найбільший відсоток розвитку раку товстої кишки серед населення спостерігається після 45-річного віку. Таким чином чоловіки та жінки віком понад 45 років, повинні брати участь у скринінгу колоректального раку: регулярне виконання діагностичного обстеження, в першу чергу ендоскопічного обстеження товстої кишкии – колоноскопії (1раз у 2-3 роки, а при певних показах навіть частіше).
Можливість проведення скринінгу колоректального раку зумовлена особливостями його розвитку (канцерогенезу). Понад 80% злоякісних пухлин товстої кишки мають розвиток з аденоматозних поліпів (доброякісні новоутворення на слизовій товстої кишки). Поява з них раку може бути тривалим процесом й охоплювати до 5 – 10 років, тому виявлення передпухлинної патології (поліпи товстої кишки, неспецифічні запальні захворювання товстої кишки – неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона) за допомогою колоноскопії є цілком реальним та важливим. Після 45-річного віку захворюваність на колоректальний рак починає зростати, а з досягненням 50-річного віку збільшується у 20 разів – з 8 до 160 на 100 тис. населення, у подальшому ризик зростає щорічно на 5%. Таким чином, люди, які досягли 45 – 50 років, навіть за повної відсутності будь яких симптомів, автоматично складають групу помірного ризику появи раку товстої кишки і є об’єктом в тому числі й для виконання колоноскопії.
Однак близько 20% населення становлять групу підвищеного ризику розвитку раку товстої кишки. Це пов’язано з наявністю додаткових (спадкових) чинників. До цих чинників належать деякі спадкові генетичні синдроми, також ризик розвитку колоректального раку підвищений у хворих, що мають в анамнезі злоякісний процес в інших органах (в тому числі шлунково-кишкового тракту), а у жінок внутрішніх статевих органів та молочної залози. Крім того наявність пухлини в двох попередніх поколіннях в родині та виявлення раку в родича першої лінії у віці до 50 років.
Колоноскопія (ендоскопічне обстеження товстої кишки) – єдиний метод, що поєднує можливості діагностики й лікування захворювань товстої кишки, однак, враховуючи все вище перераховане, насамперед діагностики та скринінгу колорекального раку (виконання колоноскопій 1 раз у 2 – 3 роки, а при показаннях навіть частіше). Дозволяє виявити наявність захворювань товстої кишки при відсутності видимої симптоматики, дає можливість оглянути усі відділи товстої кишки. Саме ендоскопічне обстеження має понад 90% верифікації захворювань товстої кишки серед усіх інших методів, в тому числі й лабораторних.
Колоноскопія може виконуватись як з діагностичною метою, коли лікар-ендоскопіст під час виконання процедури проводить візуальну оцінку стану слизової оболонки товстої кишки, хромоколоноскопію, біопсію підозрілих ділянок та утворень, так і бути самостійним методом ендоскопічного лікування (зупинка кровотеч, ендоскопічне видалення поліпів товстої кишки – поліпектомія, ендоскопічне видалення пухлин товстої кишки – туморектомія, вилучення сторонніх тіл тощо).
Для проведення колоноскопії використовується оптичний гнучкий зонд, який оснащений відеокамерою зі спеціальним підсвічуванням, що дозволяє виводити зображення на монітор з певним збільшенням, а також одночасно проводити запис обстеження на різні носії. Завдяки цьому лікар може бачити, що відбувається на моніторі і оцінювати стан стінки товстої кишки та виявити будь які захворювання на ранніх стадіях. Введення ендоскопічного зонда здійснюється перанально, тобто через задній прохід. Ендоскопічне обстеження товстої кишки займає в середньому 15-20 хвилин.
Знеболення під час виконання колоноскопії.
Колоноскопія добре переноситься і рідко викликає неприємні відчуття. У будь якому випадку, Вам необхідно довіритись фахівцю і дотримуватись його вказівок. Як правило, при виконанні даної процедури анестезія не застосовується, проте в деяких випадках виконують місцеву анестезію в області заднього проходу, для цього застосовують лідокаїн-вмісну мазь або ксилокаин-гель. Багатьох пацієнтів цікавить питання: чи можна колоноскопію виконати під наркозом (загальним знеболенням), проте при виконанні ендоскопічного обстеження товстої кишки більшість пацієнтів не відчувають біль, лише незначні неприємні відчуття. Однак іноді фахівці рекомендують виконувати колоноскопію із застосуванням загального знеболення, якщо, скажімо, у пацієнта є ознаки спайкової хвороби, а також дітям до 10-річного віку.
Покази до колоноскопії.
- Наявність домішків крові та/або слизу в калових масах.
- Порушення акту дефекації (закрепи, проноси), біль в ділянці живота, здуття живота.
- Підозра або наявність онкологічного процесу будь-якої локалізації в організмі.
- Невмотивоване зниження ваги.
- Зміни в лабораторних показниках крові (зниження гемоглобіну – анемія, підвищення ШОЕ, підвищення показників специфічних онкомаркерів крові тощо).
- Позитивний тест на приховану кров в калових масах.
- Перед виконанням планових оперативних втручань з приводу гінекологічних захворювань (кісти, ендометріоз).
Протипокази до колоноскопії.
- Гострий інфаркт міокарда.
- Гостре інфекційне захворювання.
- Крайня ступінь серцевої або легеневої недостатності.
- Певні зміни в показниках згортальної властивості крові.
- Гостра хірургічна патологія, що вимагає невідкладного хірургічного втручання.
Підготовка до колоноскопії.
Зазвичай ендоскопічне обстеження товстої кишки проводять в ранковий час, у другій половині дня (ввечері) здійснюють її в окремо обумовлених випадках. Для максимально ефективного виконання тотальної колоноскопії (огляд усіх відділів товстої кишки) слід ретельно дотримуватись принципів підготовки до обстеження, мета якої звільнити товсту кишку від калових мас, щоб вони не заважали виконанню ендоскопічного обстеження. Звичайна підготовка проводиться наступним чином: за 2-3 дні до діагностування слід відмовитись від вживання таких продуктів, як свіжий хліб, жирні сорти м’яса, фрукти та ягоди, овочі, пшоняну, вівсяну та перлову каші, а також молоко, фреші й різні газовані напої. Дозволяється їсти нежирні сорти риби та м’яса у відвареному вигляді (на пару), неконцентровані супи та нежирні бульони, хліб з муки грубого помолу, печиво, з рідини можна пити столову або негазовану мінеральну воду, чай, неконцентровані узвари, компоти, соки, однак не червоного кольору.
За день до виконання ендоскопічного обстеження товстої кишки бажано дотримуватись виключно вживання їжі в рідкому вигляді.
На сучасному етапі в якості підготовки до колоноскопії використовуютья лікарські засоби (за призначенням лікаря) з вираженим проносним ефектом, які для пацієнта роблять процедуру підготовки найбільш комфортною: фортранс, ізіклін, ендофальк, фліт-фосфо-сода, діагнол та інші. Безпосередньо перед вживанням їх необхідно розвести в відповідній кількості води і випити за день до виконання дослідження (кожен з цих препаратів має свою окрему схему підготовки), в деяких випадках і в ранковий час в день процедури. При застосуванні лікарських засобів цієї групи препаратів кишківник проходить м’яке очищення, не завдаючи значних незручностей пацієнту.
Більш ретельну інформацію щодо підготовки до колоноскопії Ви зможете отримати безпосередньо від лікаря або медичного персоналу клініки. Пам’ятайте, самолікування шкодить Вашому здоров’ю.
