Дитячі медогляди. Робити чи Ні?

На жаль у багатьох з нас думка про відвідування лікаря виникає лише у випадку, коли винкає хвороба. В нашій свідомості не може закріпитися проста істина-«..легше попередити ніж лікувати!» А якщо не вдалося попередити, то хоча б намагатися вчасно виявити та не допустити поглиблення проблеми. Процедура профілактичних медичних оглядів дає можливість (шляхом клінічних, лабораторних, інструментальних методів обстеження) попередити, чи виявити патологічний стан, своєчасно скерувати пацієнта з метою отримання додаткових консультацій, рекомендацій стосовно його здоров’я.

Профілактичні медичні огляди в нашому житті починаються вже на першому році життя в так звані «груднічкові» дні, або щомісячні (до року життя) відвідування педіатра та лікарів-спеціалістів в дитячих амбулаторіях. В подальшому, починаючи з річного віку, частота таких оглядів скорочується до чотирьох на рік до другого року життя, потім до двох на рік до трьох років і до одного на рік до вісімнадцятирічного віку.

Для багатьох батьків ця систематичність перестає  існувати вже після року життя дитини і навіть сприймається як «непотрібне» витрачання часу «в чергах», «в оточені хворих дітей» із здоровою дитиною. Але не слід забувати і не надавати значення тому, що впродовж життя організм дитини зазнає впливу факторів ( внутрішніх-спадковість, схильність; зовнішніх-харчування, фізичні, психоемоційні навантаження, збудники інфекційних захворювань), які можуть провокувати розвиток тих чи інших відхилень, які в свою чергу тривалий час не проявляються конкретними скаргами, чи навіть не впливають на загальний стан організму, але з часом поглиблюються та перетворюються на хворобу. Саме те, що залишилося без уваги в дитячому віці, формує стан здоров’я в дорослому.

Різноманітність відхилень, які стають «знахідкою» під час профілактичних медичних оглядах, вражає- від порушень постави, слуху, зору, функції органів травної системи, до аномалій, вад розвитку окремих органів, розладів аутистичного спектру, психіки, поведінки,  кровотворення тощо. До того ж стає очевидною неосвіченість батьків в деяких питаннях догляду, вигодовування, вакцинації дітей. І може хтось буде запевняти, що в умовах сучасної інформованості все це можна виявити та подолати без участі лікарів, але кожна інформація потребує вміння користуватися нею, підтвердження, чи спростування, а в цьому ніщо і ніхто не замінить «ока» професіонала, спеціаліста.

Треба пам’ятати, що у лікарів не має на меті зробити Вашу дитину хворою. В даному випадку повинен працювати принцип – попереджений, означає озброєний. Тому, хай не лякає Вас «загроза» провести деякий час під кабінетами лікарів. Пам’ятайте, що в них «живе» Ваш спокій, а якщо навіть неспокій, то велике бажання вчасно допомогти Вам та Вашій дитині!

Здоров’я Вам і Вашій родині!