Лікарі.

Ковід у дітей – це інфекційне захворювання, викликається вірусом SARS-CoV-2

Що ми знаємо про Ковід у дітей?

Сам коронавірус вчені виділили ще в 60-х роках минулого століття, але саме новий штам COVID-19, мова при який піде далі, виявили в 2019 році, в м Ухань, Китай.

Дорослі та діти однаково сприйнятливі до вірусу, однак, особи похилого віку, з хронічними захворюваннями та діти менше 1 року є більш вразливі і більш схильні до розвитку ускладнень. В той же час не встановлено жодних гендерних відмінностей в чутливості до вірусу.

Як передається захворювання Ковід (COVID-19)?

COVID-19 передається повітряно- крапельним шляхом. При кашлі та чханні хворої людини зі слизом частинки вірусу виділяються у навколишнє середовище, а також торканні поверхонь, забруднених вірусом.

Які симптоми та перебіг Ковід (COVID-19) у дітей?

Як правило, перебіг короновірусу у дітей нагадує звичайне ГРВІ.

Симптоми:

• Підвищення температури тіла;
• Нежить;
• Чхання;
• Кашель;
• Біль в горлі;
• Біль у м’язах;
• Головний біль.  

Діти старшого віку можуть поскаржитись на втрату нюху та смаку. Найтяжчий перебіг спостерігається у новонароджених та дітей раннього віку. Також особливої уваги потребують діти з вродженими вадами та хронічними хворобами, у яких відсоток ускладнень вищий.

Інколи симптоми можуть нагадувати кишкову інфекцію – біль в животі, рідкий стілець, нудота.

Що робити, якщо у вашої дитини є симптоми короновірусу?

Якщо у Вашої дитини є симптоми короновірусу негайно звернутись до педіатра або сімейного лікаря для адекватної оцінки стану дитини, діагностики та подальшого лікування.

 Існує три методи виявлення вірусу в організмі:

• Експрес тест на антиген;
• ПЛР тест;
• Аналіз крові на антитіла (діагноз ставиться по результатам перших двох тестів).

Можна уникнути зараження короновірусом і тому варто керуватись такими правилами:

1. Часто мити руки дитині, використовуючи мило, а коли це неможливо – застосовувати антисептики.
2. Навчіть дитину прикривати рот і ніс при кашлі або чханні суглобом ліктя або серветкою і викидати серветку у смітник.
3. Без потреби не відвідувати людні місця з дитиною та не контактувати з людьми, які мають ознаки хвороби.
4. При появі у дитини таких симптомів як кашель, підвищення температури тіла, а особливо прискореного дихання, звернутись до педіатра або сімейного лікаря.
5. Вакцинація.  МОЗ України рекомендує вакцинувати дітей з 12 років.

Кваліфікований лікар педіатр медичного центру СантаЛен в доступній формі відповість на всі хвилюючі Вас питання стосовно лікування, діагностики коронавірусу!

Наші лікарі завжди поруч в потрібний час для дітей м.Буча, Ірпінь, Гостомель, Київ (Виноградар), а також Ворзель, Клавдієво, Немішаєве!

Запис по телефону +38(096) 154-91-11, з сайту або в  особистому кабінеті пацієнта .

Чи спостерігали ви колись, що від укусу комахи з’являється реакція у вигляді набряку? Наразі це дуже актуально, тому пропонуємо разом розібрати, що ж це таке і що треба робити?

Інсектною її назвали тому, що жалячі комахи перекладаються як Incecta.

Почнемо з того, що набряк після укусу може бути як генералізованим, коли розповсюджується на губи та дихальні шляхи (цей стан потребує невідкладної медичної допомоги!), так і локальним, коли набряк виникає тільки в місці укусу, а також може супроводжуватись болем, почервонінням, свербіжем, локальним підвищенням температури. До речі, місце укусу не завжди може бути помітне.

Всі ці симптоми є реакцією на введення отрути.

Як правило, діагноз можна виставити тільки на основі клінічних данних та анамнезу.

Ще до того, як ви звернетесь до лікаря, для виключення важких алергічних ускладнень, ви можете самостійно допомогти собі.

1. Прикласти до місця укусу лід, обгорнутий у тканину.
2. Прийняти будь-який антигістамінний засіб, перевагу віддавайте препаратам 2 покоління: лоратадин, цитрин, левоцитирезин, дезлоратадин.
3. За потреби, знеболюючі препарати, якщо біль дуже виражений.

Пам’ятайте, що якщо ви мали в анамнезі важку алергічну реакцію на укуси комах у вигляді анафілактичного шоку, то треба завжди носити шприц ручку заповнену епінефрином (епіпен).

Автор: лікар-ендокринолог Даузе Г.М.

• Чи буде прибавка у вазі на фоні прийому L-тироксину (еутироксу)?
  Препарат L-тироксин (еутирокс) – це тиреоїдний препарат, який має у складі левотироксин натрію і призначається в більшості випадків при зниженій функції щитоподібної залози. Однією із функцій гормонів щитоподібної залози є підвищення інтенсивності обміну речовин. Тобто, чим вище рівень в крові тироксину (гормон щитоподібної залози), тим інтенсивніше відбувається обмін речовин. Відповідно при зниженій функції щитоподібної залози (гіпотиреозі) пацієнти відмічають прибавку у вазі за рахунок сповільнення обміну речовин, затримки рідини і появи набряків, а отже призначення L-тироксину (еутироксу) буде сприяти прискоренню обміну речовин, і як результат зниженню ваги.
• Чому при правильному харчуванні і достатній фізичній активності вага може не знижуватися?
  При відповіді на це запитання треба розглянути режим сну пацієнта. Вночі у людини виробляється гормон мелатонін, який називають гормоном сну і молодості. Крім того, він є антагоністом (ослаблює дію) гормону стресу кортизолу, який при частих стресах зумовлює збільшення вісцерального жиру. Тому при порушенні режиму сну у пацієнтів можуть відмічатися проблеми зі зниженням ваги за умови дотримання правильного режиму харчування і фізичної активності. Для того, щоб мелатонін повноцінно утворювався необхідні певні умови, а саме правильна підготовка до сну: виключити вечірній прийом кави, міцного чаю, перегляд гаджетів, лягати спати не пізніше 23.00, використовувати перед сном приглушене освітлення, під час сну штори повинні бути щільно закриті.
• На що вказують антитіла до тиреоїдної пероксидази (АТПО), як часто їх треба контролювати?
  Визначення рівня АТПО є одним із методів для встановлення аутоімунного процесу щитоподібної залози. У 90-95% пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом виявляють підвищений рівень АТПО. Крім того, рівень АТПО підвищений у 80 % пацієнтів з дифузним токсичним зобом (хвороба Грейвса) та у 20 % пацієнтів з неаутоімунними захворюваннями щитоподібної залози. Отже, первинне визначення рівня АТПО необхідно провести при підозрі на аутоімунний процес у щитоподібній залозі, що встановлюється лікарем на основі скарг, даних анамнезу, об’єктивного обстеження пацієнта. В подальшому дослідження динаміки рівня циркулюючих антитіл до тиреоїдної пероксидази не має діагностичного і прогностичного значення.
• Коли виникає необхідність в проведенні пункції щитоподібної залози?
  Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) проводиться з метою діагностики захворювань щитоподібної залози і складання плану подальшого лікування пацієнта. Часто пацієнти хвилюються стосовно даної процедури. Слід відмітити, що сама ТАПБ не потребує спеціальної підготовки, проводиться без анестезії, виконується тонкою голкою під контролем УЗД. Після проведення маніпуляції пацієнт повертається до звичайної активності. Даний діагностичний метод застосовують в наступних випадках:
  • при наявності вузлоутворень в щитоподібній залозі діаметром 1 см і більше;
  • при наявності у пацієнта схильності до онкологічних захворювань або він уже переніс рак, також при підозрі на злоякісну пухлину за даними УЗД пункція проводиться при вузлоутвореннях менше 1 см;
  • при вузлоутвореннях, які швидко збільшуються в процесі динамічного спостереження за ними.

Вроджені вади серця, нажаль, є достатньо поширеними серед дітей. Щороку в Україні народжується близько 5000 дітей з цією патологією.

Зазвичай, важкі аномалії розвитку серця можна виявити ще під час пренатального скринінгу ще до народження дитини. Але в ряді випадків патологічні зміни в серці можуть буди компенсовані з прихованим перебігом або з мало вираженою симптоматикою. І тому вони протягом довгого часу можуть залишатися невиявленими.

Слід звернути увагу у наступних випадках:

• блідість, синюшність шкіри або носогубного трикутника, кінчиків пальців рук та ніг;
• наявність задишки;
• швидка втомлюваність під час грудного вигодовування та плачі.
• погана прибавка у вазі;
• часті простудні захворювання;
• втрата свідомості;
• порушення ритму серця або виражене серцебиття;
• шум в серці;
• біль в області серця;
• запаморочення.

При виявлені хоча б одного і вказаних симптомів – обов’язково повідомте про це вашого лікаря та обстежите серце дитини.

Самим доступним та достовірним методом діагностики вади серця є ехокардіографія (УЗД). Дане обстеження безболісне та абсолютно безпечне. Лікар проаналізує розмір камер серця, стан клапанів та судини. Також оцінюються стінки серця та їх скоротливу здатність. Також під час обстеження можна виявити дефекти перетинок, пухлини, збільшення рідини в серцевій сумці та інше.

Саме тому, що ехокардіографія дає таку високу інформативність, вона показана дітям першого року життя для виключення вроджених вад серця.

Також проведення ехокардіографії важливе і для дітей підліткового віку. В цей період вони починають швидко рости, виникає глобальна перебудова організму. М’язи серця та судини розвиваються нерівномірно. І при інтенсивному фізичному навантаженні можливо поява розвитку патологічних процесів.

Деякі вади серця характеризуються високою летальністю, і тому ми періодично чуємо в ЗМІ про трагічні випадки серед дітей на уроках фізкультури або спортивних секціях.

На останок хочеться додати. Серце – неймовірно працьовитий орган, який має хороші компенсаторні властивості. Але, чим раніше діагностується патологія серця і буде призначене відповідне лікування, тим кращим буде прогноз на подальше життя.

Нейросонографія (НСГ, УЗД головного мозку ) – це ультразвукове дослідження структур головного мозку у дітей через велике тім’ячко (місце фізіологічного незрощення кісток черепа ), зазвичай, воно відкрите до 1 року.

Нейросонографія – це безболісне і нешкідливе обстеження, яке можна проводити і під час сну дитини і триває 10-15 хвилин.

Проведення нейросонографії рекомендується всім дітям до року (частіше від 0 до 4 міс ). Це скринінг для виявлення патологічних змін головного мозку на самій початковій стадії: це вроджені вади розвитку, пухлини, кісти, крововиливи, порушення лікворо, – та гемодинаміки.

Показанням для проведення нейросонографії може бути: недоношеність або незрілість дитини, кесарський розтин, множинні стигми дізембріогенезу, патологічні пологи (стрімкі або довготривалі, довгий безводний період), діти, які народжені з гіпокисно-ішемічними та травматичними ураженнями головного мозку, судоми, тремор кінцівок, патологічний гіпер, – або гіпотонус в кінцівках, порушення сну, часті зригування, які не пов’язані з розладами шлунково-кишкового тракту, перенесена гіпербілірубінемія.

Якщо під час обстеження НСГ лікар ультразвукової діагностики фіксує відхилення, то такі діти підлягають диспансерному нагляду у дитячого невролога, по показанням отримують лікування і в подальшому їм рекомендують повторне обстеження НСГ для контролю перебігу захворювання і якості лікування.

Вчасне проведення обстеження і надання медичної допомоги сприяє зростанню здорової дитини або з мінімальними наслідками.

Ротавірусна інфекція – це гостра кишкова інфекція, викликана групою вірусів (ротавіруси), котра вражає шлунково – кишковий тракт (кишковий грип).

Частіше зустрічається у дітей з 6-ти місяців до 2- років, рідше може бути у дітей старшого віку і дорослих.

Передається вірус фекально-оральним шляхом: через брудні руки, предмети побуту (іграшки, посуд), через воду та продукти харчування.

Частіше захворювання реєструються в осіннє-зимовий період, але можуть відмічатися випадки захворювань на протязі усього року.

Для ротавірусної інфекції характерні періоди захворювання:

1. Інкубаційний період, при якому ще немає ознак захворювання, триває від 1 до 5 днів.
2. Гострий період , при якому виражені усі симптоми захворювання, триває від 3 до 7 днів
3. Відновлювальний період триває від 5 днів до тижня.

Важкий перебіг інфекції частіше спостерігається у не вакцинованих дітей. Гострий період характеризується інтоксикаційним і діарейним синдромами. Захворювання починається з підвищення температури тіла, загальної слабкості, багаторазової блювоти, урчання та болю в животі, втрати апетиту.

Разом з характерними ознаками захворювання можуть виникати скарги на нежить, першіння або болі в горлі, сухий кашель.

Для діагностики ротавірусної інфекції використовуються експрес-тест визначення антигену віруса (ротавіруса) в калі.

Лікування включає в себе:

• При важких випадках протікання захворювання, коли дитина потребує проведення інфузійної терапії, дитина повинна госпіталізовуватись в інфекційне відділення стаціонару.
• Лікування легких та середньо важких випадків захворювання, при яких дитина може самостійно пити і утримувати рідину, лікування можна проводити в амбулаторних умовах (вдома).

Лікування загалом носить симптоматичний характер, направлене на усунення інтоксикації та діареї, покращення самопочуття дитини. При високих температурах використовуються жарознижуючі засоби, необхідним є дотримання збалансованого харчування (виключивши молоко та молочну продукцію на 2-3 тижні), достатній питний режим з використанням глюкозо – сольових розчинів для поповнення рідини, призначення ферментних препаратів. При вираженій діареї застосовують протидіарейні, а при тошноті та блювоті – протиблювотні засоби, пробіотики.

Профілактика ротавірусної інфекції включає в себе:

Специфічна

1. Вакцинація дітей віком від 1,5 до 6 місяців, вакциною Ротарикс, дві дози з інтервалом в 30 днів.
2. Після 6-ти місяців вакцинація не проводиться.

Неспецифічна

1. Дотримання санітарно-гігієнічних правил (мити руки перед їжею, після вулиці, після вбиральні, користування особистими засобами гігієни);
2. Обробляти предмети побуту;
3. Фрукти, овочі мити проточною водою та обробляти окропом;
4. Пити очищену або кип’ячену воду;
5. Хвору дитину ізолювати та провести дезинфекційну обробку.

Цукровий діабет – це захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення рівня глюкози в крові. Тому для діагностики цукрового діабету найбільш інформативним методом є визначення рівня глюкози в капілярній крові або венозної протягом дня, або, що більш надійно, визначення рівня глюкози натще (не їсти мінімум 10 годин перед дослідженням).

Організм дає сигнали про хворобу ще задовго до явних ознак.

Спробуємо визначити перші ознаки цукрового діабету.

Сильна спрага.

Додаткова вода організму потрібна при цукровому діабеті для того, щоб розбавити занадто густу, через високий вміст глюкози, кров.

Часті сечовипускання.

Ця ознака випливає з попереднього, адже велика кількість випитої рідини провокує незвично часті відвідування талету.

Сонливість.

З’являється через порушення обміну речовин, що викликає постійну втому навіть в денний час.

Випадіння волосся.

Порушений метаболізм негативно впливає на стан волосся, яке стає тонше, слабшає та росте набагато повільніше.

Погана регенерація тканин.

Навіть маленькі ранки при цукровому діабеті починають гноїтися і повільно затягуються, постійно виникає запалення.

Помутніння зору.

Форма кришталика піддається впливу високої кількості глюкози, що призводить до погіршення зору.

Несподівана втрата ваги, попри добрий апетит, непереборна тяга до солодкого.

Відчуття затерпання, «мурашок» у руках і ногах.

Якщо ви запідозрили у себе цукровий діабет, то перше, що необхідно зробити, – перевірити рівень цукру в крові та звернутися за консультацією до лікаря-ендокринолога.

Нормальний рівень глюкози в крові коливається від 3,3 до 6,7 ммоль/л.